Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року Справа № 908/1391/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С.,суддівСибіги О.М., Ходаківської І.П.розглянувши матеріали касаційної скаргиМіського комунального підприємства "Основаніє", м. Запоріжжяна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 рокуу справі господарського суду Запорізької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Міські комунікаційні системи", м. ЗапоріжжядоМіського комунального підприємства "Основаніє", м. Запоріжжяпростягнення 1 981 494,93 грн.

за участю представників

позивача: Полулях С.Ю.,

відповідача: Брусняк Л.А., Пасова Т.Ф.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міські комунікаційні системи" (далі за текстом - ТОВ "Міські комунікаційні системи") звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до міського комунального підприємства "Основаніє" (далі за текстом - МКП "Основаніє") про стягнення заборгованості в сумі 1 981 494, 93 грн. за Договором № 2308-ППД на передачу прав дистриб'ютора від 23.08.2013 року.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.05.2014 року залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 року позовні вимоги задоволено повністю: присуджено до стягнення з МКП "Основаніє" на користь ТОВ "Міські комунікаційні системи" 1 981 494, 93 грн. боргу та судовий збір.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу за надані послуги за Договором на передачу прав дистриб'ютора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки факт надання послуг і заборгованості відповідача в сумі 1 981 494, 93 грн. підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, актами здачі-приймання наданих послуг та актом звірки взаємних розрахунків і не заперечується самим відповідачем, а такі послуги на вказану суму в порушення умов Договору в повному обсязі оплачено не було, в результаті чого утворилась заборгованість у вищевказаній сумі.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій МКП "Основаніє" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Міські комунікаційні системи" задовольнити частково, стягнувши з МКП "Основаніє" 502 945, 69 грн. за період, починаючи з вересня 2013 року по січень 2014 року включно.

ТОВ "Міські комунікаційні системи" до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Розпорядженням від 31.03.2015 року № 03-05/533 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді - Сибіга О.М., Ходаківська І.П.

В судовому засіданні представники відповідача просили касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Міські комунікаційні системи" задовольнити частково, стягнувши з МКП "Основаніє" 502 945, 69 грн., а представник позивача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.08.2013 року ТОВ "Міські комунікаційні системи" та МКП "Основаніє" (субдистриб'ютор) було укладено Договір № 2308-ППД на передачу прав дистриб'ютора (далі за текстом - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору продукт в цьому Договорі - це частина Програмного комплексу "Розрахунок комунальних платежів. м. Запоріжжя, 2013" (далі за текстом - ПК), забезпечений необхідним технічним устаткуванням, що має торгову марку "Інформаційні комунальні системи", що забезпечує роботу функціоналів ПК, визначених у п. 2.1 Договору.

Територія реалізації в цьому Договорі - це територія м. Запоріжжя, на які буде реалізовуватися субдистриб'ютором право користування продуктом. Територія реалізації за згодою Сторін може бути розширена (п. 1.2 Договору).

В розділі 2 Договору сторонами визначено предмет Договору, а саме: ТОВ "Міські комунікаційні системи", як генеральний дистриб'ютор ПК, на умовах, обумовлених у цьому Договорі, передає субдистриб'ютору частину прав на самостійне користування та продаж права користування потенційним споживачам продуктом на території реалізації, в частині функціоналів, що забезпечують нарахування вартості комунальних послуг, облік та систематизацію платежів населення (п. 2.1 Договору).

Згідно з п. 4.1 Договору винагорода ТОВ "Міські комунікаційні системи" за надання субдистриб'ютору прав за цим Договором визначається без урахування ПДВ (підприємство не є платником ПДВ) та встановлюється у розмірі 0,8 % від грошових коштів, фактично сплачених населенням (споживачами) за надані субдистриб'ютором та кінцевими споживачами продукту комунальні послуги протягом звітного місяця, що обліковуються та нараховуються за допомогою ПК "Розрахунок комунальних платежів, м. Запоріжжя, 2013", і оплачує їх на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що ціна використання продукту протягом терміну дії цього Договору може змінюватись за згодою сторін, що оформляється додатковою угодою.

Оплата за цим Договором здійснюється субдистриб'ютором щомісяця самостійно до 15 числа місяця, наступного за звітним (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору продукт в частині забезпечення нарахування, обліку та систематизації комунальних платежів населення та права на нього отримуються субдистриб'ютором за актом приймання-передачі.

Згідно п. 7.1.6. Договору субдистриб'ютор зобов'язаний своєчасно, не пізніше 5 числа, наступного за звітним, підписувати акти прийому-здачі наданих послуг, що надаються ТОВ "Міські комунікаційні системи" щомісяця. У випадку якщо субдистриб'ютор відмовляється підписувати акт прийому-здачі наданих послуг, а письмова обґрунтована відмова не представлена ТОВ "Міські комунікаційні системи" протягом 5 календарних днів, то послуги ТОВ "Міські комунікаційні системи" вважаються виконаними належним чином і в повному обсязі за звітний місяць, акт - підписаним.

Договір набуває чинності з 31.08.2013 року і діє до 31.12.2020 року включно, а щодо фінансових зобов'язань - до повного виконання їх сторонами (п. 13.1 Договору).

12.09.2013 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою п. 1.1 Договору викладено в наступній редакції: "Продукт в цьому Договорі - це частина програмного комплексу "Розрахунок комунальних платежів м. Запоріжжя, 2013" (далі за текстом - ПК), забезпечений необхідним технічним устаткуванням, що має торгову марку "Інформаційні комунальні системи", що забезпечує роботу функціоналів ПК, визначених в пункті 2.1 Договору. Продукт 2 - функціонал "Розрахунок субсидії" з включеним в нього програмним модулем "Субсидія" ПК "Розрахунок комунальних платежів. м. Запоріжжя, 2013".

Пунктом 3 вказаної додаткової угоди сторони доповнили п. 4.1 Договору наступним абзацом: "Винагорода ТОВ "Міські комунікаційні системи" за надання субдистриб'ютору прав на Продукт-2 визначається без урахування ПДВ (підприємство не є платником ПДВ) та встановлюється у розмірі 0, 42 грн. за один запит у ПМ "Субсидія" ПК та сплачується субдистриб'ютором щомісячно за звітний період у строки, встановлені Договором та додатками до нього, починаючи з 27.09.2013 року. З 12.09.2013 року до 27.09.2013 року робота Продукту-2 визначається як тестова. Винагорода ТОВ "Міські комунікаційні системи" за надання субдистриб'ютору прав на Продукт-2 за цей період не нараховується".

10.10.2013 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, якою п. 1.1 Договору викладено в наступній редакції: "Продукт в цьому Договорі - це частина Програмного комплексу "Розрахунок комунальних платежів м. Запоріжжя, 2013" (далі за текстом - ПК), яка надає можливість працювати у інтерфейсах функціоналів, які дозволяють формувати, опрацьовувати, впорядковувати та зберігати інформацію БДА, використовувати програмний модуль "Субсидія" та інтерфейсах, з правом розширення кола споживачів Продукту на письмово узгоджених з ТОВ "Міські комунікаційні системи" умовах на території реалізації, за допомогою яких субдистриб'ютор забезпечує введення даних, їх актуалізацію та контроль правильності таких даних, необхідних для здійснення ТОВ "Міські комунікаційні системи" нарахування за допомогою ПК вартості комунальних послуг за звітний період, а також забезпечення ТОВ "Міські комунікаційні системи" збереження і захисту даних щодо обліку, систематизації та стану комунальних платежів."

За умовами п. 5 вказаної Додаткової угоди № 2 п. 4.1 Договору викладено в наступній редакції: "Щомісячна винагорода на користь ТОВ "Міські комунікаційні системи" за цим Договором визначається без урахування ПДВ (підприємство не є платником ПДВ) та встановлюється у розмірі 0, 8 % від грошових коштів, фактично сплачених населенням (споживачами) за надані субдистриб'ютором та кінцевими споживачами Продукту та/або його частини комунальні послуги протягом звітного місяця, що обліковуються і нараховуються за допомогою ПК "Розрахунок комунальних платежів. м. Запоріжжя, 2013", і оплачує їх на умовах, визначених цим Договором".

Пунктом 14 Додаткової угоди № 2 сторонами доповнено розділ 7 Договору пунктом 7.10, відповідно до якого передбачено, що ТОВ "Міські комунікаційні системи" має право передавати субдистриб'ютору за цим Договором комп'ютерну техніку та технічне обладнання та вилучати їх у будь-який час, визначений ТОВ "Міські комунікаційні системи", з попередженням субдистриб'ютора не менше, ніж за 30 днів.

На виконання умов п. п. 6.1, 7.10 Договору ТОВ "Міські комунікаційні системи" було передано МКП "Основаніє" продукт та обладнання, яке забезпечує його функціонування, про що свідчать акт приймання-передачі від 31.08.2013 року, акт приймання передачі Продукту-2 від 10.09.2013 року, зведений акт приймання-передачі від 16.12.2013 року.

Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

Відтак, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Міські комунікаційні системи" належним чином виконувало умови Договору та своєчасно і в повному обсязі надавало МКП "Основаніє" послуги, що підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг на загальну суму 3 568 378, 68 грн.: № 1/1 від 30.09.2013 року, на суму 150 884, 28 грн., № 1/2 від 30.09.2013 року на суму 224 176, 13 грн., № 4/1 від 31.10.2013 року на суму 154 415, 46 грн., № 4/2 від 31.10.2013 року на суму 245 693, 48 грн., № 6/1 від 30.11.2013 року на суму 153 957, 25 грн., № 6/2 від 30.11.2013 року на суму 457 757, 15 грн., № 8/1 від 31.12.2013 року на суму 140 911, 56 грн., № 8/2 від 31.12.2013 року на суму 561 502, 99 грн., № 2/1 від 31.01.2014 року на суму 121 982, 96 грн., № 2/2 від 31.01.2014 року на суму 610 700, 46 грн., № 4/1 від 28.02.2014 року на суму 117 471, 72 грн., № 4/2 від 28.02.2014 року на суму 628 925, 24 грн.

Вказані акти підписані обома сторонами без зауважень та скріплені їх печатками.

З матеріалів справи вбачається, що МКП "Основаніє" було здійснено часткову оплату вартості наданих послуг на загальну суму 1 586 883, 75 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 6029 від 08.10.2013 року, № 7273 від 05.12.2013 року, № 7479 від 16.12.2013 року, № 1594 від 30.01.2014 року, № 1261 від 04.04.2014 року та довідкою АТ "УкрСиббанк" № 53-3-394-21/34 від 21.05.2014 року про рух коштів по рахунку позивача за період з 01.08.2013 року по 21.05.2014 року.

ТОВ "Міські комунікаційні системи" направлено МКП "Основаніє" лист-претензію № 09/01/01 від 09.01.2014 року у зв'язку з простроченням виконання відповідачем оплати наданих послуг та вимогою сплатити у семиденний термін заборгованість в розмірі 515 594, 34 грн.

Також, ТОВ "Міські комунікаційні системи" направлено МКП "Основаніє" лист-претензію № 3/3/14 від 03.03.2014 року з пропозицією сплатити у 7-ми денний термін з дати отримання претензії заборгованість за укладеним Договором в розмірі 1 433 659, 99 грн.

Однак, вказані претензії були залишені без відповіді та належного реагування.

30.03.2014 року сторони підписали Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 23.08.2013 року по 30.03.2014 року, відповідно до якого заборгованість МКП "Основаніє" складає 3 849 054, 26 грн., в тому числі заборгованість за Договором № 2308-ППД 23.08.2013 року в розмірі 1 981 494, 93 грн.

Відтак МКП "Основаніє" в порушення п. 7.1.5 Договору вартість наданих послуг за період з вересня 2013 по березень 2014 року не сплатило, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 1 981 494, 93 грн., що стало підставою для звернення ТОВ "Міські комунікаційні системи" до суду з позовом з відповідними позовними вимогами.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що МКП "Основаніє" в суді першої інстанції визнало заявлену до стягнення суму боргу в розмірі 1 981 494, 93 грн. та посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства просило розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців із сплатою заборгованості рівними частками.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є стягнення боргу за невиконання умов договору на передачу прав дистриб'ютора в частині оплати отриманих послуг, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити надану послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, договір про надання послуг є двостороннім та консенсуальним, тобто таким, що вважається укладеним з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами.

В п. 7.1.5 Договору встановлено, що субдистриб'ютор зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі проводити оплату за цим договором відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору оплата за цим Договором здійснюється субдистриб'ютором щомісяця самостійно до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначені правові приписи та беручи до уваги встановлені судами обставини справи, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу за надані послуги за Договором на передачу прав дистриб'ютора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки факт надання послуг і заборгованості відповідача в сумі 1 981 494, 93 грн. підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, актами здачі-приймання наданих послуг та актом звірки взаємних розрахунків і не заперечується самим відповідачем, а такі послуги на вказану суму в порушення умов Договору в повному обсязі оплачено не було.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на той обставину, що посилання відповідача під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій на те, що судами не враховано платіж, здійснений ним на користь позивача за платіжним дорученням № 1703 від 21.05.2014 року, тобто в день прийняття оскаржуваного рішення, правомірно не було прийнято до уваги, оскільки в графі "призначення платежу" платіжного документу вказано про оплату за комп'ютер, монітор, БФП за рахунком № 17, а тому вказаний платіжний документ не містить доказів виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати послуг за Договором № 2308-ППД від 23.08.2013 року, як він зазначав у попередніх платіжних документах.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про відмову у наданні розстрочки виконання рішення суду, оскільки відповідачем не доведено виключних обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення суду.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходять до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що доводи МКП "Основаніє", викладені у касаційній скарзі, суперечать положенням самого Договору, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують сам факт надання позивачем послуг і обгрунтованих висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 року у справі № 908/1391/14 - залишити без змін.

Головуючий суддяВ.С. Божок СуддіО.М. Сибіга І.П. Ходаківська